Spirit Temple - Nezaymana Zemlya

Virgin Earth


Опубліковано Goytoseer Немає коментарів:

Running on the waves


Опубліковано Goytoseer Немає коментарів:

Hors


Опубліковано Goytoseer Немає коментарів:

Attak


Опубліковано Goytoseer Немає коментарів:

Christmas


Опубліковано Goytoseer Немає коментарів:

Prayer for Shell


Опубліковано Goytoseer Немає коментарів:

Messenger (Angel Moroni)


Опубліковано Goytoseer Немає коментарів:

SamURy


Опубліковано Goytoseer Немає коментарів:

Ferriage


Опубліковано Goytoseer Немає коментарів:

DUma


Опубліковано Goytoseer Немає коментарів:

Letters Moroni


Опубліковано Goytoseer Немає коментарів:

SeKret


Опубліковано Goytoseer Немає коментарів:

Sirano CH


Опубліковано Goytoseer Немає коментарів:

TaYna


Опубліковано Goytoseer Немає коментарів:

Ferriage


Опубліковано Goytoseer Немає коментарів:

JP


Опубліковано Goytoseer Немає коментарів:
Старіші публікації Головна сторінка
Підписатися на: Дописи (Atom)

Сторінки

  • Головна сторінка-Sculpture and opinion-
  • Virtual Painting
  • Особливості-Special things
  • STONE
Гойтосир Чайка

Створіть Свою Візитку

Мій список блогів

  • Goytoseer ART
  • Only One Work

Друзі-коллеги:

Creator

Goytoseer
Zurbagan, French Guiana
novamova@gmail.com
Дивитися мій повний профіль

Біографія

"Якщо моє мистецтво мовчить, то біографія безсила будь що додати.

"

(Валерій Чайка)

Творче кредо:

«Вірю, що Краса

Спасає»


..........

"Если моё искусство молчит, то биография бессильна что-либо прибавить." (Валерий Чайка)

Кредо:

"Верю, что Красота Спасает"

MY ART PARADISE

30.11.08 - 01.12.08.

What is my artistic PARADISE?
Or, what is RAI* ?
*(Recreative Art Imagination - Artistic Imagination Recuperative Powers)

"Beauty is the Light comparatively with which the light of sun is darkness"
(Vasyl Great Prince of Kievskaya Rus')

Creative labour in the coauthor with Holy Ghost is that thing which every artist searches consciously or unconsciously; this is the only thing that brings creative success (do not mix up with society progress).
The level of this awareness straightly affects creative quality of artist's labour.
And if we go by Creative Way indeed, instead of roam by markets and garbages of this world, it becomes by a lifestyle and process which brings discovery after discovery in all spheres of our life.
Thus was born that method which I used in works which I have a honour to represent you.
It connects in itself the work of "old masters" and today's finds of humanity with my personal search; puts on service to Beauty that which Spirit opened earlier, opens today and yet will open, smelting "metall" of modern art.
"Beauty is the variety of God's Plenty " - Foma Akvinskiy learned.
"Only beauty is a Blessing" - ancient philosophers stoics affirm.
Beauty is a purpose of an Artist.
Beauty instead of earnings.
Everything created with thought about the sale, carries in itself a market spirit, and can not become Art, does not grow to Art, in spite of any handicraft trade. Such "creation" warms but does not Light, does not Enlighten,does not Save.
"Beauty will save the world!" - Shiller exclaimed opening for himself the ancient art.
This Word staggered young Dostoevskiy so much, that he went on "stealing" and appropriated itself this find of Shiller.
Beauty is unstoppable process of creation. It is boundless Stream of Spirit; it is permanent opening of New.
"All New I'm Creating" - Father of Universe proclaims, echo of this proclamation is heard until now for all who hears.
Such attitude, such approach as,though willy-nilly,itself gives birth to the techniques and materials, stipulates finds and creative discoveries. At such High attitude, problem of materials - simply falls off, because quite often Creator creates from "nothing", - from that which world considers for naught; but in the hands of Artist all grows into Beauty, as in the hands of merchant all grows into gold...
...
"... Seek ye first the kingdom of God,and His Glory;and all these things shall be added unto you..." - here is the proclamation of Son.
Thus happened with me, - searching Spirit, I found on the way hardwares which help me more complete to expose images and Beauty, and this process is unstopping.
So what is this RAI - Recreative Art Imagination?
Word for a word this is Artistic Imagination Recuperative Powers;
this also - Updating of Image Power in Art ;
it is just Renewing.
Maximilian Voloshin named it -"More than existing".
This is that which people always lose in pursuit after an income, but this is what the life and every creator lives by.
For me this is Breath of Holy Ghost, which renews all lost possibilities and opens new, and continually carries you with Himself on Mountain.
...
Artist creates new, because in other way he is not Artist.
Artist - is not an imitator,not an appendage of somebody's minds,not a brush for those, who does not wish to open the eyes of soul; artist is not an adroitness of hand and sharp glance; an artist is a not successful artisan;
An artist is the eyes of humanity.
Searching most important, creating image,an Artist on the way creates new techniques, opens new methods; because they only oysters which stick to the ship of unstopping Creative process; process of our Eternal Life.
That which for this world is the highest flight, and find, for Artist is only side material in Creative Process.
This eternal creative method is based on creation of Image in art, and exactly this is essence and ruling principle of the real art.
Image, as oppositions of absence of Image, - unimagesness.
Image Is Reflection Of Deity Face.
There where This reflection is, - there is Beauty, there borns Art.
Where Image is absent - there Art is not present, because Beauty is absent.
(Not to mix up with "handsomeness", "allure","pleasantness" - with everything that warms, but does not Enlighten us.)
...
And although somebody rich in knowledge, speaks that knows about these Eternal Laws of Creation, but ...
to know does not mean to understand...to understand, does not yet means to act...to act does not mean to Create...
Creation always points on Victim and means sacrificiality...
...
Creation can take place only from original Source, and if indeed, this is Creation, it Comes back in original Source. And then, through a picture,or sculpture, or architectural creation, through any indeed Creative labour, looks over Face of Living God.
It requires absolute, child's trust from an artist, as of Heavenly Creator's child ...
If not so, Creation is not present, and that one is not Artist from God...
And if creation not from God, judge, from whom is it?...
If the art does not serve to God Creator which is Love, it serves to unlove, to darkness which has not Image. Such labour does not Create, but destroys, and such action does not Enliighten, but darkens - because it does not carry in itself Reflection,Image; it is -without image.
...
Materialistic teenagerity can be the apology only for that, who searches sincerely, but did not find unti now; for an adult soul and mature spirit, sincere "idealism", plenitude of faith and personal knowledge of Creator - direct necessity and The Only Way.
It is unpossible to Create something without learning from Creator of Universe, from Father of Heavens.
And once again: the stolen apples of creation, stuck to teenager, but
"from that, who does not recieve (Spirit), will be taken away even that he wants to have, and to that who sincerely and with gratitude recieves, it will be added without a measure" - Word speaks so.
...
Techniques and materials, never were and are not, and will not be presiding force of art.
Because Spirit makes alive but not flesh...
Exactly it, willy-nilly, affirms my art.
But thanks to inspiring strength of Mind, they (techniques and materials) give birth in itself, giving clothes to Image of Spirit.
What extraordinary technologies and materials were not found by an artist in the art, they however will remain only facilities of help to the exposure Image and no more.
All that so takes the man of this world : creation of new materials and technologies, - in the art, stands on the "one hundred thirty first" place .
In Art it is not important from "what" but What?
Not" how", but For the sake of What? - so the art formulates itself programms and aims.
...
"Only Beauty is Blessing" - ancient philosophers stoics taught .
Beauty is Purpose and Method of Art.
Techniques, methods, materials - were before,are today, and will be always for the real art only auxiliary facilities in the display of Beauty and its Image.
...
Creation of Image,force and cleanness of his filling is main, in the art, it is a Beauty, and it is not material. (It is material exactly as much as Spirit is material)
Images of Beauty are created by the soul power,under influence of Spirit.
Not hands and brushes draw, not paints and materials create.
Every "beast" has Creator - and exactly He Presides in this process.
Exactly Spirit sends the hand of creator to Beauty.
That who does not understand this, - does not understand essence of Art, even if himself is "able to create".
...
People, not rarely, see canvases and paints , bronze and gilt only, and not seeing handling power of Beauty of Image which is the root of Creation's Art.
(This it is however, that not to see Creator behind creation)

To all of us Creative Gift is presented, and he does not rely on the things of this world, because it is Spirit Who makes alive; things and techniques, comparably with Him are nothing.
What is it more important - clothes or soul?
It is Spirit Who makes alive - a flesh does not create nothing decisive, in itself.
Beauty is the display of Spirit.
Beauty is the clothes of Spirit.

VROUBEL AND SHILLER

Mihaylo Vroubel "understood" very well - felt essence of Creation.
It make on me acting impression forever, which helped to realize what is root, and what is a fruit.
People of this world ,do not see neither a root, nor fruit; they stuck between a "brush", "canvas" and "paints" forever.
Darkness can not hug Light, as a matter can not understand Spirit, but Spirit, understands a matter.

Consequently:
A Root IsThe Spirit.
A fruit is The Salvation .

That salvation about which was said by Frederic Shiller: "Beauty will Save a world!"
...
TEACHERS
"An artist, foremost, is embodiment of majestic mind.
But he works with a "matter far thinner than matter of thought; he works with the "matter" of fellings, and this far more heavy." (Paul Gogen)
"An artist works with the subconsciousness" (Maximilian Voloshin)
Mihaylo Vroubel perfectly "understood" , and probably, felt processes of Creation.
He is for me one of extraordinarily important "teachers".
My works "Angel of Vroubei" and "Remembarence of Vroubel" show
my understanding, that which Mihaylo Vroubel understood, and my respect to "crucifix" this genius on a tree of his art.
He paid a complete price.
Well,and blinds can until now mourn about canvas, paints and brushes, not seeing after canvas Image of Creation, Image of Beauty, because Creator is not known...

...
As "Manuscripts do not burn!", so Images are not a matter and do not disappear with disappearance of material.
Images create a matter, instead of vice versa.
Images search to wear in enlightened by them matters.
Image is converting power, and it does not rely on materials and buyers.
Materials interest a merchant and buyer.
Unlike Spirit which is impossible to buy or to sell, materials can be advantageously sold.
Exactly herein essence of question: What is it done "from?"...
However, souls are "seek with trade",also wish Salvation , but habit (illness), constantly wins them.
Desire to get an income in a this world , becomes ruling force; fear to get no income,hangs over the souls of merchant no less than fear of death .
Approach to Art as to trade business, shades Truth of Creation, enters in common "markets " deception; focuses the look of man not on the Spirit, but on a matter; for this reason, merchant after essence, is so interested in: good "quality" of material, quality of technical implementation and publicity "untwisted" of author - all that to the real art has not the least value.
...
Alive soul is attracted to Art through Spirit and Image , which portend Salvation.
Living Soul flies to Image of Beauty, as a bee to a flower full of nectar, and drinks mouthfuls of Beauty's Salvation , not reasoning about materials and prices, just like this Artist creates; because gates (doors) of Paradise are already opened before it in the all Beauty of Invincible Love which rules in Eternity from the palm of which Artist drinks.
Goytoseer Chayka



Мій Мистецький Рай

30.11.08 - 01.12.08.

Чим є мій мистецький РАЙ?

Або, що ж таке RAI* ?
*(Recreative Art Imagination - Оновлююча Сили Художня Уява)

"Краса, - є світло, порівняно з яким світло сонця - пітьма"
(Василь Великий князь Руси Київської)

Творча праця у співавторстві з Духом Святим це є те, чого свідомо чи неусвідомлено шукає кожен творець; це єдине що приносить творчий успіх (не плутати зі світською успішністю).
Рівень цього усвідомлення прямо впливає на творчу якість праці художника.
І якщо ми дійсно йдемо Творчим Шляхом, а не блукаємо базарами і смітниками цього світу, то це стає стилем життя і процессом котрий приносить відкриття за відкриттям в усіх сферах нашого життя.
Таким чином була народжена і та метода, котру я використав у працях, котрі маю честь представити Вам.
Вона поєднує у собі напрацювання "старих майстрів" і сьогочасні знахідки людства з моїм особистим пошуком; ставить до служіння Красі те що Дух відкрив раніше, відкриває сьогодні і ще буде відкривати, виплавляючи "металл" сучасного мистецтва.
"Краса - це різновид Божої Благодаті " - вчив Фома Аквінський.
"Тільки краса є Благо" - стверджували античні філософи стоїки.
Краса є мета Художника.
Краса, а не заробіток.

Митець пропонує людям перлини свого серця, плід Духу, талан, він розстилає перед людьми свої найчистіші, найпрекрасніші мрії, одянені у одяг матерії, - це ВСЕ, що він має.
Що ж пропонує взамін цьому купець?
Погано пофарбований різанй папір?...
(Воланд буфетчику: "Покажите вашу резаную бумагу."(Мастер и Маргарита" Булгаков)

Але є Інші, не купці, не торгалі, а Друзі, Благодійники, Меценати, , Люди, котрі допустили у свою душу Сіяча Очей, -ось вони є ті, у кому Митець знаходить своє відлуння і виправдання.
"Мистецтво є виправдання життя" (М.Гоголь)

Задля того, щоб побачити талан -треба мати талан, щоб оцінити геніальну річ, треба мати Очі Генія...

Саме у цьому місці пролягає центр Події, центр Мистецтва, відтворення Любові. Сам Творець зводить разом два Свої витвори, два Свої талани: талан творця мистецтва і талан творця благих діянь.
Вони проявляють себе як Єдність.
Бо вони об"єднуються у підтримці Краси, котра є одним з проявів Істини.
"Пресуществление", як казав Максиміліан Волошин -сталося.

Усе ж створене з думкою про продаж, несе у собі ринковий дух, і не може стати Мистецтвом, не доростає до Мистецтва, не зважаючи на будь-яку ремісничу майстерність.
Таке "творення" гріє, але не Світить, не Просвітлює не Спасає.

"Краса спасе світ!" - вигукнув Шіллер відкриваючи для себе античне мистецтво.
Це Слово так вразили молодого Достоєвського, що він пішов на "крадійство" і присвоїв собі цю знахідку Шіллера.
Краса -це безупинний процесс творчості. Це безмежний Потік Духу; це постійне відкриття Нового.

"Ось, Усе Нове Творю" - проголошує Батько Всесвіту, відлуння цього проолошення лунає і зараз для усіх хто чує.
Таке ставлення, такий підхід начебто, мимоволі, сам, народжує техніки і матеріали, обумовлює знахідки і творчі відкриття. При такому, Високому ставленні, проблема матеріалів - просто відпадає, бо ж , нерідко Творець творить з "нічого",- з того, що світ вважає за ніщо; але ж у руках Художника усе перетворюється на Красу, як у руках торговця усе перетворюється на золото...
...
"Найперше шукайте Царства Небесного і Слави Його, а усе інше буде прикладено до вас..." - ось прооголошення Сина.
Так сталося і зі мною,- шукаючи Духу, я знайшов Любов і Красу, а похідь вже знаходив багато чого, у тому числі і технічні засоби котрі допомагають повніше розкривати образи і Красу, і це процесс безупинний.
Але отримуючи постійний запит від глядача:"Що це? З чого це?" примусив мене формулювати принципи і результати творення, щоб допомогти тим хто ще не усвідомив принципи творення, хто ще не відкрив для себе Творця.
Результатом узагальнення став термін RAI? Це те, що я напів жартома називаю Моїм Мистецьким РАЄМ.

Що ж таке RAI - Recreative Art Imagination?
Дослівно це - Оновлююча Сили Художня Уява; (Оновлення Сил Художньою Уявою)
це також - Оновлення Сили Образу в Мистецтві ;
це просто Оновлення.
Максиміліан Волошин називав це -"Пресуществление", "Претворение".
Я ж називає, це "Мій Мистецький РАЙ", (RAI).

Для мене, це дійсно повернений Рай, який люди завжди втрачають у гонитві за прибутком.
Але, це саме те, чим Живе кожен творець.
Для мене це - Подих Святого Духу, котрий відновлює усі втрачені можливості і відкриває нові, і безупинно несе тебе з Собою на Гору.
...
Художник не може не створювати нового, бо інакше він не є Художник.
Митець - це не копіїст, він не є придаток чиїхось розумів, не є пензлик для тих, хто не не бажає відкривати очі своєї душі; митець, це не спритність руки і гострий погляд; митець - не вдалий ремісник, чи процвітаючий бізнесмен...
Митець - це очі людства.(Максиміліан Волошин)
Митець є втілення жертовності і вічного дитинства.
Митці, - це одні з тих "лілей" і "птахів", про котрих сповіщав Іісус. Це ті - котрі не сіють, не прядуть, і у житниці не збирають, але завжди мають плід Краси і Духу у достатку.
Шукаючи найважливішого, створюючи образ, Художник мимохідь створює і нові техніки, відкриває нові методи; бо вони лише устриці котрі налипають до кораблю безупинного Творчого процессу , і подібно, як устриці , можуть заважати кораблю плити далі, заважаючи процессу нашого Вічного Плавання.
Те що для світу цього є найвищим злетом, і знахідкою -геніальним винаходом (!), то для Митця лише звичайний і побічний матеріал Творчого Процесу.
Ця вічна творча метода заснована на створенні Образу у мистецтві,знаходженні Вічного Образу, - саме це є суттю і керуючим принципом справжнього мистецтва.
Образу, як протилежності відсутності Образу, - без-образності.
Образ -це Відбиток Лиця Божества.
Там де є Цей відбиток, - там є Краса, там народжується Мистецтво.
Де Образ відсутній - там і Мистецтва нема, бо відсутня Божа Краса .
(Не плутати з "красивістю", "принадністю", приємністю" - з усім тим що гріє, але не Просвітлює нас.)
...
І хоча багаті на знання, кажуть що знають про ці Вічні Закони Творчості, але ...
знати не значить розуміти...розуміти, ще не означає діяти...діяти не означає Творити...
Творення завжи вказує на Жертву і означає жертовність...
Хто розуміє Жертву, той розуміє принцип Творення.
...
Творення може походити лише з Першоджерела, і якщо дійсно, це Творення, то у Першоджерело воно і Повертається. І тоді, крізь картину ,чи скульптуру, чи архітектурний витвір, через будь-яку дійсно Творчу працю, проглядає Лік (Лице) Бога Живого.
Це вимагає абсолютної, дитячої до-віри від художника, як дитини Небесного Творця...
Це вимагає шукати найперше Царства Божого...і тоді усе прикладається.
Якщо ж не так, то і Творення нема, і той не є Митцем від Бога...
А якщо творення не від Бога, то судіть самі, від кого воно і на що придатне?...
Якщо мистецтво не служить Богові Творцеві, котрий є Любов, то воно служить не-любові, темряві, котра не має Образу. Така праця не Творить, а руйнує, і така дія не Просвітлює, а затемнює - бо вона не несе у собі Відбитку, Образу Вічного; вона -без-образна і тимчасова.
...
Матеріалістичне тінейджерство може бути вибаченням лише для того, хто щиро шукає, але поки що, не знайшов; для дорослої ж душі і зрілого духу, щирий "ідеалізм", повнота віри і особисте знання Творця - пряма необхідність і Єдиний Шлях.
Неможна нічого Створити не навчившись від Творця Всесвіту, від Батька Небес.
І ще раз: крадені яблука творчості, пристали тінейджеру, але,
"у того, хто не приймає (Духу), буде відібрано навіть те що він хоче мати, а тому хто щиро і з подякою приймає, буде додано без міри" - так говорить Слово.
...
Техніки і матеріали, ніколи не були і не є, і не будуть головуючою силою мистецтва.
Бо Дух животворить а не плоть...
Саме це, мимоволі, стверджує моє мистецтво.
Не "одяг" мистецтва, а Образ живе і надихає.
Завдяки ж інспіруючій силі Духу, вони (техніки і матеріали) народжуються самі по собі, даруючи "одяг" Образам Духу.
Які б надзвичайні технології і матеріали не знаходив художник у мистецтві, вони все одно залишаться лише засобами допомоги виявленню Образа і не більше.
Вони -ніщо, Образ Краси -ВСЕ!
Все що так захоплює людину світу цього: створення нових матеріалів і технологій, - у мистецтві, стоїть на "сто тридцять першому" додатковому місці, і є похідним продуктом Творчості .
У Мистецтві важливо не з "чого" -а Що?
Не "як" , а Задля Чого? - так формулює Мистецтво свої программи і цілі.
...
"Тільки Краса є Благо" - вчили античні філософи стоїки.
Краса є Ціль і Метода Мистецтва.
Техніки і матеріали - були раніше, є сьогодні, і будуть завжди для справжнього мистецтва лише допоміжними засобами у проявленні Краси і її Образу.
Не багатство технік і матеріалів, не впевненність руки і точність ока, і навіть не вміння чудово копіювати, є суттю Мистецтва, - а Дар, створювати образи, творити Нове, за моделлю і Духом Вічного Образу і Вічно Нового Творення.
Діти постійно осоромлюють дорослих, багатих знаннями, уміннями, матеріалами і техніками, творячи Красу з Нічого. Так звані "примітиви" виходять з того ж Витоку -з бідної простоти багатої лише Чистою Красою. Красою котра відтворює Образ.
...
Творення Образу, сила і чистота його наповнення - це головне, у мистецтві, це і є Краса, і це не є матеріальним. (Воно матеріальним є рівно настільки, наскільки матеріальним є Дух)
Образи Краси творяться силою душі, під впливом Духу.
Не руки і пензлі малюють , не фарби і матеріали створюють, і навіть не багатий розум (він теж, лише слуга) - Дух Животворить .
В усякої "тварі" є Творець - і саме Він Головує у цьому процессі.
Саме Дух скеровує руку творця до Краси.
Той хто цього не розуміє, - не розуміє сутності Мистецтва, навіть якщо і сам "вміє створювати".
...
Люди, не рідко, бачать лише полотна і фарби, бронзи і позолоту, і не вбачаючи керуючої сили Красоти Образу, котрий є корінням Мистецтва Творення.
(Це все одно, що не вбачати за творенням Творця)

Нам усім даровано Творчий Дар, і він не залежить від речей цього світу, бо це Дух животворить; речі і техніки, порівнянно з Ним - ніщо.
Що важливіше - одяг, чи душа?
Це Дух животворить - плоть,без Духу, - безсила.
Краса - це прояв Духу.
Краса - це одяг Духу.

ВРУБЕЛЬ І ШІЛЛЕР

Михайло Врубель дуже гарно "розумів" - відчував сутність Творення.
Це справило на мене діюче враження назавжди, котре допомогло усвідомити що є коріння, і що є плід.
Люди світу цього, не бачуть ні кореню, ні плоду; вони назавжди застрягли між "пензлем", "полотном" і "фарбами".
Темрява не може обійняти Світла, як матерія не може розуміти Дух, але Дух, розуміє матерію.
Тому поспішаймо до Одухотворення.

Отже:
Корінь -це Дух.
Плід це Спасіння.

Те спасіння про котре сказав Фрідріх Шіллер: "Краса, Спасе світ!"
...
ВЧИТЕЛІ
"Художник, перш за все, є втілення величного розуму.
Але працює він з "матерією набагато тоншою ніж матерія думки; він прцює з "матерією" почуттів, а це набагато важче." (Поль Гоген)
"Художник працює з підсвідомістю" (Максиміліан Волошин)
Михайло Врубель прекрасно "розумів" , а радше, відчував процесси Творення.
Він для мене один з надзвичайно важливих "вчителів".
Моя праці "Янгол Врубеля" і "Пам"яті Врубеля" проявляють
моє розуміння , того, що розумів Михайло Врубель, і мою повагу до "розіп"яття" цього генія на древі свого мистецтва.
Він заплатив повну ціну.
Жертва сприйнята.
Ну а сліпці, можуть і досі розповідати один одному, про полотна, фарби , пензлі і техніки, не вбачаючи за полотном Образу Творення, Образу Краси, бо не знають Творця...
Поспішайте побачити Творця, за творенням.

...
Як "Рукописи не горять!", так і Образи не є матерією і не зникають зі зникненням матеріального.
Образи творять матерію, а не навпаки.
Саме керуючі образи, знову і знову відтворюють матерію.
Образи шукають одяґнутися у просвічені їми матерії.
Образ є перетворююча сила, і вона не залежить від матеріалів і покупців.
Матеріали ж цікавлять купця і торгаля.
На відміну від Духу, котрого не можна не купти ні продати, матеріали можна вигідно продавати.
Саме у цьому суть питання: "З чого це зроблено?"...
Проте, душі "хворі на торгівлю", теж бажають Спасіння, але звичка (хвороба), повсякчас перемагає їх.
Бажання отримати прибуток у світі цьому, стає керуючою силою; страх -не отримати прибутку, тяжіє над душами торгалів не менше ніж страх смерті.
Підхід до Мистецтва як до торгового бізнесу, затіняє Істину Творення, вводить у загальні "ринкові " омани; фокусує погляд людини не на Дусі, а на матерії; саме тому, торговця за суттю, так цікавлять: "добротність" матеріалу, якість технічного виконання і рекламна "розкрученість" автора - усе те, що до справжнього мистецтва не має ані найменшого значення.
...
Душу Живу, принаджує до Мистецтва Дух і Образ, котрі через Красу провіщують Спасіння.
Жива Душа летить на Образ Краси, як бджола на квітку повну нектару, і п"є повними ковтками Красу Спасіння, не розмірковуючи про матеріали і ціни, саме так як творить дійсний Митець; бо притвори (двері) Рая вже відкриваються перед нею в усій Красі Непереможної Любові, котра панує у Вічності з долоні котрої п'є Митець.
Гойтосір Чайка

To appeal to the author: novamova@gmail.com

ЕВАНГЕЛИЕ ИСКУССТВ

От автора:
"Этот текст написан не для того чтобы каким-либо образом вмешаться в творческий процесс кого либо из носителей дара очей, коим я мыслю художника (для этого автор слишком ценит и любит данную ему Богом Свободу Воли), но слово это для восстановления примата морали над любыми видами материального приобретения, примата Духа над материей, без чего истинное Искусство невозможно."

"Дух животворит, плоть не пользует ни мало"

Евангелие Искусств
"...сражусь с ними мечом уст Моих."
В Евангелии Иисуса Христа, в силу его универсальности, есть ответы на все вопросы и проблемы нашей жизни, включая и проблемы искусства , художественного творчества, места творчества и искусства в мире, и ответственности самого художника.
Творчество - это тоже сражение, сражение за душу возжелавшую совершенства.
...
"Я есмь испытующий сердца и внутренности; и воздам кажому из вас по делам вашим."
Каждый человек не только будет иметь радость и прибыль от даров полученых нами при рождении и но и понесёт ответственность за использование этих даров в земном жизненном испытании.
...
"Имеющий ухо да слышит"
В Последний День - День Суда - День Истины - никто из нас не сможет сказать, что он не знал или не был предупреждён об ответственности за Дары нам вверенные.
...
Имеющий очи да видит!
Примеры неадекватного использование даров полученых при рождении мы можем видеть во множестве вокруг себя: использование даров для достижения власти, славы, богатств земных, для насилия над слабыми и для того, чтобы воспользоваться слабостями человеческими... в целом,всё то, что использовано вопреки Евангелию и его Духу, против Славы Единого Бога Творца - есть грех и результаты его очевидны.
Автор этих строк, сам имел возможность ошибаться и грешить против Света и Истины, и пытаться использовать дары Небесные для удовлетворения человеческих страстей и прихотей, и понести последствия своих действий.
Именно потому, будучи предупреждён и исправлен, и выведен из под угрозы, имею долг, возможность и право, предупреждать об этом других.
У кого горел дом, но пожар был потушен и душа спасена, тот не может смотреть спокойно на то пожар разгорающийся в доме соседа
А предупреждённый -в ооружён!
...
Ангелу ... (Церкви Искусств скажи):
Все послания церквям в Откровении Иоана(последней книге Библии) великолепно ложатся на теорию и практику искусств; и приложеные таким образом приносят ясный плод понимания к исправлению кривого и неверного, и уничтожению морально уродливогов себе и своём искусстве.
Подобно тому, как история человечества имеет в основаниисвоей моральные уроки, и рассмотрение её под любым другим углом исключая этот главный, будет в корне неверным , приводит к бесконечным заблуждениям и блужданиям, и только запутывает разум в сети своих суто человеческих измышлений и человеческих же оправданий; так и искусство, которое не имеет морального фундамента, никогда не сможет быть названо Искусством, каким бы искуссным оно не было с ремесленной точки рассмотрения, но послужит во вред душе и душам вовлечённым им в свой личностный ложный круговорот, если не исправит себя и не поднимется над своей человеческой сущностью и не воспарит к Небесам Духа.(Не путать внешнюю религиозность формы ремеслинничества от искусства, с внутренней глубинной Религией Образа в Искусстве!) Ещё и ещё раз повторю: речь идёт конечно, не о формах, а о Сути, речь идёт не о насилии, а о Свободе Выбора между Добром и злом. В любом же случае наших ошибок, и заблуждений человеческих, есть Ценитель Истинный и суд Его Нелицеприятен и Прекрасен.
Он есть и подательнаших даров и их наилучший Ценитель -каждый настоящий художник это знает и испытал на себе.
...
"...знаю дела твои и труд твой, и терпение твоё,
и то, что ты не можешь сносить развратных,
и испытал тех кого, которые называют себя апостолами
( корифеями искусств)*,
а они не таковы, и нашёл, что они лжецы..."
Высокое искуство не лежит в сфере управления академий, институтов, министерств культуры и любых других "избранных кругов корифеев", которые зачастую заняты лишь тем, что славят сами себя, торгуют на "рынке искусств", и заработав деньги неправедные, вновь и свновь влезают в старую лужу грязи (чтобы не употребить более резкий Евангельский афоризм) покупая себе славу за деньги, - таковые обманывают лишь себя и подобных себе. Как любовь ради денег -есть проституция, так и искуство ради мирских целей, есть просто "торговый удел"- ничего общего с Искусством не имеющий.
Истинное же искусство живёт не в "палатах роскошных" и не "пенатах прославленных", но прекрасно являет себя вновь и вновь среди "малых, убогих и сирых", вновь и вновь посрамляя "разум разумных" и "славу сильных мира сего", являя цветение своё среди простых и Любящих..
Дух ходит где хочет и дышит там где Он хочет.
...
"Знаю, что ты живёшь там где престол састаны и что содержишь имя Моё
и не отрёкся от веры Моей..."
Тяжело свободному художнику стоять на ветру мнений и неприятий мира сего, но не тяжелее нежели Истине жить среди нас.
Стоять в Истине, когда мир падает, это не тяжесть, а радость для того кто есть Свободный Художник.
Знаю не по наслышке эти "проклятые вопросы":"А-а-а как же жить(имеется в виду выживать)? Так именно выживать и не надо, тогда рождается настоящая Жизнь в Свете и Истине и Красоте Нетленной.
Стоять трудно лишь тому, кто уже лежит, или хуже того, поставлен на колени этим миром через свои же желания мирские ненасытимые...
"Как это жестоко! -воскликнет некто,-А как же мне кормит;ь детей моих".
Я буду и далее "жесток": я не видел ни одного праведного художника, чтобы его дети оказались без крова или пищи. Если же вы думаете что с вами именно это и произошло -вы праведны и несправедливо наказуемы Богом,- то ищете внимательно в себе -на ту ли гору вы идёте?
Все эти испытания я знаю на себе.
Нет нужды смешивать свою неправедность и нечистоплотность со страданиями наших семей от этого-же.
Неужели же вы можете помыслить, что Бог Всемогущий Творец, который есть сама Любовь, помнящий о птицах небесных и лилиях полевых- несправедлив с вами?
Примите Его Справедливость и не прячтесь за желания, страсти, интересы и тем более за детей своих (они то, до поры пока мы их не научим жить хитро и неверно,- невинны).
И ещё, очень важно знать: Бог очень любит птиц, но не сыплет им корма прямо в их гнёзда.

"...имею против тебя то, что ты оставил первую Любовь твою..."
Вот и подошли мы к ключевому вопросу Искусства - Бог, и никто другой, -ибо мнение никого другого и не должно интересовать художника, когда он творит - говорит нам всем: "имею против тебя то, что ты оставил первую Любовь твою..."
Все мы имели первоначальную Чистоту и Красоту на пути искусства, но поздее, совратились или были совращены от этой Первой Любви Своей (Красоты Несказанной). И даже лучшим из нас, ничего не остаётся, как вернуться -"пока не станете как дети"(!), не войдётев Царство Небесное..."
А там, куда нам должно возвратиться, в доме нашей Первой Любви, и стол накрыт и кров над головою и детский смех слышен...Нет не яствами сверхчувственными накрыт там стол, и не терем над головою гордо вознесён, но хлеб насущный и Любовь, ждут нас там, и приготовлено всё, чтобы мы укрепились и шли далее дорогою Чистоты и Красоты Вечной и исполнили своё предназначение, как носители дара очей..

"Впрочем, то в тебе хорошо, что ты ненавидишь дела Николаитов ( продающих святое за деньги,"творящих" за деньги),
которые и Я ненавижу"(Бог ненавидит корысть, ибо она убивает всё живое в человеке и вокруг него).
Есть вид ненависти, который присущ Богу, а значит может быть и нашим достоянием -это ненависть к злу и в частности к корыстолюбию.
Свобода - плата за труд и Истинное Творчество.
Священник подающий Священное ради корысти, уже не есть священник.
Так и художник творящий ради оплаты, уже не Свободный Художник, а раб денег и ситуации. Творчество возможно, только из Свободы и Чистоты, с мыслями направленными едино к Красоте и Чистоте и Истине; тогда и рождается та "Красота, что спасает мир". Создание её возможно лишь из Любви, и через Любовь.
И если художнику дадут материальные средства, как плату, чтобы он мог продолжить свой чистый и светлый труд - Искусство; дадут разумея, что цены настоящему Искусству нет(!), то истино, Царство Небесное приблизилось к нам и мы блаженны, и создающий и дающий.
Это то, чего хочет Бог: чтобы мы делились - каждый тем лучшим, что имеет.
Если же художник создаёт с мыслями о деньгах, и оплате, то то что он делает не освящено Чистотою , и не Свободно, а есть продажный, ремесленный труд, на прожитьё, такой же как любой иной, ради хлеба насущного, но тогда и "Свободного Художника" - просто НЕТ!
Мы сами выбираем каким путём нам иддти, Узким или широким; главное, чтобы мы не оказались среди тех, кто противостоит Истине.

"знаю твои дела и скорбь и нищету (впрочем ты богат),
и злословие от тех,которые говорят о себе, что они Иудеи(художники, искуствоведы и знатоки искусства),
а они не таковы, а сборище сатанинское..."
И конечно же, каждый кто решился идти за Красотою до конца, должен быть готов взойти на крест (не путать с наказаниями за наши личные грехи и алчные мирские страсти ), так как те, кто решил не идти путём Святой Красоты,а использовать широкий путь рынка мира сего, будут вопить, и противостоять Свободному Художнику, а будет возможность, то и "распнут", как говорил Высоцкий:"А в 25 распяли, но не сильно...".
Всё истинное и прекрасное, творится в этом мире жертвою и достигается исключительным усилием -Усилием Духа живущего в нас; если мы позволим Ему в нас пребывать.

"...есть у тебя держащиеся ученияВалаама, который научил Валаака
ввести в соблазн сынов Израилевых, чтобы они ели идоложертвенное и любодействовали..."
Целый сонм лже-художников, как свиньи кормятся из кормушки разврата, человеческих похотей и нечистот, взращивая бесов, которые одолели их.
Рядом с таковыми уже примеряют их вериги, это грязное тряпьё, несчастные, ещё не справившиеся с бесами своих страстей и желаний необузданных; их учат подавать свои нечистоты, как "свободу", якобы, для развития их талантов.
Вот только бесы нечистые кормятся, от их "талантов" а души человеческие умирают и идут в ад вереницею искушаясь их "произведениями искусств".
Не место Художнику среди тех, кто кормится от разврата и нечистот;
и талант будет отобран и жизнь загублена и душа может быть утеряна навсегда - наступит духовная смерть, когда тело якобы живо, но Дух Бога его покинул; таковой "человек" стаёт вместилищем бесов и зла неисправимого.
К сожалению среди художников целая когорта, целое стадо тех свиней, что сами прыгают с обрыва, среди тех которые "держутся учения Валаама"(суть жадность и похоть).
Смотрите сами братья художники, позволить ли бесам вселяться в вас, а это просиходит само-собою когда мы стаём как свиньи, чтобы потом прыгнуть с обрыва прямо в ад.
Я стоял на краю там, потому могу говорить с вами сегодня об этом прямо.
Я не говорю с теми, кто давно и сознательно поклоняется и "живёт" от учения Валаамова вкушая идоложертвенное и любодействуя и втягивая в это молодых и неопытных, я не говорю о фарисеях сожжённых в совести своей - таковых наказание всегда с ними, и их огонь в аду никогда не угасает.
Впрочем Господь милостив к раскаявшимся, если "грех не к смерти" (не пересёк установленного Богом морального предела).

Вот, это основы Евангелия положенного и для людей искусства, а Свобода может быть только от греха и не иначе.

Гойтосир Чайка.

*Корифеи - Leading Light (приведенные к свету).Если они соответсвуют своему названию, то будут понимать, что есть свет, а что тьма
**Николаиты - священство и священное за плату.
От греч. "никао" -побеждать, и "лаос" -народ. Они считали, что они стоят выше простого народа , но при этом брали плату за "священное".

Безумие Любви

Если познание — разум, то любовь — безумие.

(М.Волошин)

«Безумие» любви в её готовности к жертве.

Разум не находящийся в услужении у Любви - аморален по своей природе, и «умудрён» лишь эгоизмом, потому предрасположен брать не отдавая, и потому любую кражу называет «просто выгодой».

Эгоизм благодарности не знает,- потому Любовь, для него безумие.

Разум подчинённый Любви, есть мудрость.

«Познание — это творчество, развернутое в обратном порядке.»

(М. Волошин)

Именно потому меня так расстраивают настойчивые усилия зрителя узнать физические материалы творчества.

Разум, по детски, хочет размонтировать то, что собрать не в силах.

Слишком часто человек увидев и притянувшись сердцем на красоту Духовно сотворённую, начинает раскладывать её Духовную Цельность на материальные «составляющие».

Такой подход заранее обречён: сумма материальных первоэлементов абсолютно несводима к Духовному результату.

Дух соединяя материальные элементы, лишь ему ведомым порядком, придаёт материальным вещам духовную красоту, сам служа скрепляющим «материалом».

«Размонтировав» результат работы Духа, хитрый разум находит лишь материальную пыль и обман. Ведь он хотел, и получил «доказательства» того, что «это ничего не стоит».

Материя действительно – пыль, а материалистический разум действительно обманщик,- кукла на ниточках тьмы.

Игнорируя невидимые материалистическому разуму духовные скрепы, как бы выбрасывая их по мере «анализа», материалист находит лишь ничтожество

Материальных составляющих , и разочаровано, или самодовольно объявляет:

«Нас обманули! В красоте ничего нет!».

Это почти правда.

Действительно, в Красоте нет ничего материального, ибо она соткана из Духа , и именно Дух наделяет материю Красотою Своею через послушание Порядку Своему.

«Понимание — негативный оттиск творения.» (М.Волошин)

Любовь же есть творчество и сотворчество.

Любовь есть Целостность, и Художник творящий с Любовью, приносит из Мира Целостности Целое.

Анализ же есть разъятие на части Живого, Целостного предмета искусства.

Потому все попытки «анализировать» искусство, либо по детски смешны, либо вскрывают подростковое «всезнайство», либо, грубо, по взрослому,озлобленно жестоки, встретив духовного опонента своему закоренелому внутреннему материализму.

Всё это, есть лиш демонстрация отсутсвия Духа и Любви, -диагноз болезни души.

СМЫСЛ ИСКУССТВА

«Искусство должно быть «для каждого», но отнюдь не для всех.

Только тогда оно сохранит отношение (обращение) индивидуальности к индивидуальности, которое и составляет смысл искусства, в отличие от других ремёсел, обслуживающих вкусы и потребности множеств.»

(М. Волошин)

Искусство находит свой смысл лишь в обращении индивидуума к индивидуальности,

полноту самовыражения обретает лишь в уникальном,

ищет только совершенства,

находит успокоение только в Творении

(Гойтосиир)

…………………………………………………………………

Мистецтво знаходить свій сенс лише у зверненні особистості до особистості,

Повноту прояву має лише в унікальному,

Шукає, тільки досконалості,

Отримує заспокоєння тільки у Творенні

Бусідо

Навіть з відрубаною головою,

ти все ще можеш зробити крок і вразити зло.

Не осуждай

Что я могу?

Ты! можешь боле.

Ну что ж, не осуждай меня.

Иди вперёд, коль путь твой волен.

Пусть песнь твою услышу я.

Я, слышу, как поют, идущие в ночи.

Ну что ж ты встал, вперёд иди, и не молчи!

Коль заблудился я, -- ты, знак мне дай.

Коль, светел, – так свети!

Коль, мудр, – то, говори.

Коль, любишь,-- то дари.

Прошу тебя лишь об одном,

Не осуждай, поющего в ночи.

И увидел я дом...

И увидел я Дом!

Был Он белый,

как облако длинный,

И открыт всем ветрам…

Словно остров орлиный…

Предки

О ви! Всі мої дивні предки,

Як, зрозуміти ваші сни?

Як, розгадать ваші думки?

Чим, стерти ваші міти?

Як, перетнуть ваші шляхи?

Чим? сполучити гордість і смирення,

Жагу скарбів, і щедрість ваших душ!

Голодну злість, і святість до самопожертви…

Хто ви? –Я вас, не розумію.

Хто ви?..

Вас знаю, як себе.

.

Велик Господь

·

В ясном утреннем небе ласточки и месяц.

Иволга стрелой летит на север, затем на юг.

Жёлтые цветы стоят недвижно.

Бог живёт.

·

Велик Господь и ясен лик,

И свет Его в меня проник,

И брат пришёл, и мать жива,

И сами в лист идут слова…

Велик Господь…

Ребёнок спит…

Жена верна,

И конь оседланный стоит.

Знак Полноты…

Натянута струна

Она молчит…

Велик Господь.

Господь Велик!

Счастье

Я вижу сны, – они становятся явью.

Я помню людей, -- они уходят в сны.

Я знал врагов, -- не нахожу их больше.

Я знал любовь, -- теперь Люблю я Долг.

Пред Богом я, в долгу, -- ведь я, узнал Любовь.

Кто может мне помочь?

Кто может помешать ?

Теперь, никто… Вы боги, -- Я сказал !

І з Неба впали три зорі

О ви! –мої дочки.

О, янголи мої ви золотії!

В вас, віра і Свята Любов, за край перелилися,

Із кубка грубого, розбитого мого…

Та не жалкую я нічим,

Бо ви – святі, ви – милі,

Ввібрали у себе, моє натхнення,

І всі мої найкращії думки.

У світі цім, я був усім,

Та був , насправді, я нічим.

Один лиш крок,одне лиш диво,

Що вас я, чудом, породив.

Ви – захват і моління,

Ви – радість!

Ви – моє Зерно…

Яке єдине, дійсно, проросло.

Вам – світ, нездійсненних мрій моїх!

Вам – світле, Бога Джерело.

Увас одних, не мав я докорів сумління,

У вас одних, моє Святе крило.

Воно, в мене -- одно.

Я, птах, з одним крилом…

Чи ви пізнаєте мене в височині?

Але, я вас -- пізнав!

О!

Ви є та Світла Височінь,

Що впала з Неба.

Ваша хода, мій шлях здолає;

У ваших постатях – мої Зірки.

Я – вас Люблю!

Ні! Не люблю, бо стільки сил не маю…

Я, вас, -- Боготворю!

Моє ви, виправдання, одвічних помилок;

Ви є спокута неживих моїх надій;

Ви, -- біль моя, мій – смуток

Мій місток…

Але, то є, Небесний Смуток,

То смуток, Божих мрій.

Чим?

Чим, заслужив, я вас у Бога?

Чим, можу Богу відплатить?

Нічим…

Я – просто свічка на вітру,

Щоб Шляху край вам освітить…

Життя моє згораючи,

Горить!

Спарта

О, Спарта Дивная моя!

Твои цари, твои герои, известны мне по метам крови,

Что в жилах у меня звенит,

И этот стих торить велит.

О, Феникс Дивный!

Возникающий из пепла,

Свирель твоя звонка,

призыв звучит, пронзая серце и века.

О как заносчиво горда,

Душою столь же беззащитна,

Моя страна, под жгучим солнцем,

Ветвь лавра - Греции скалистой.

Открытой грудью падая на камни

Целую землю гордую твою

Лучину предкам возжигая в Храме,

Я песнь тебе опять пою.

О, Спарта Дивная моя!

Посвячення Криму

О горесвітлая моя печаль.

Любов моя і радість і зітхання.

Земля Обіту, Пектораль Вагань.

Від Тебе не втекти, не вмерти,

Не вкрасти, не забуть.

Моя печаль дзвінка,

Моя печать.

Хоча б і в День Останній долетіти,

Добігти, доповзти!

Зійти на Гору,

І, з Гори

Ізринуть,

упасти в Небо,

Ізлетіти.

І більш не бачити,

не чути,

Не хотіти,

Але з Тобою вічно Жить.

Моїм братам Вкраїнцям

Любов’ю нас, вже підіймали,

Сльозами нас, вже полили.

Вже й вороги нас, з кров’ю, потоптали,

Ось тільки Батько, не секли.

Вставайте браття! –впали мури.

Горілки по коліна,

Та мудрості, -- нема, й нема!

Тараса – уколошкали,

Григорія – забули.

Чого чекаєте? – “братва”!

Ви ще живі? --Та тож химери!

То, привиди, жахливії мої.

Розвішали хоругви та ікони,

А душу? Душу, продали ви сатані.

Що, боляче? й, не лячно?

“Гвалтівника к ногтю!” – кричить “братва”.

О бідний, бідний, мій вкраїнський брате…

Забув ти Бога і рідню.

Ми всі співаємо нарізно,

А кат вколошкує гвіздки.

І Йова серед нас не видно:

Сократ, -отруєний,

Христос? -- Той, на хресті!

Деж, наші славнії гетьмани?

Де, Калнишевські, де, Сірки?

Вони, не допоможуть нам,-- орлани.

Бо всі вони, й самі сліпці.

Тож, маймо розум свій!

У Бога – вірмо!

Тримайте шаблю, та коня.

Але найперше, дорогі, -- повірте!

Знайти потрібно нам Христа!...

Його тихенько, із хреста, нам , зняти,

Омити слізьми,

Чубами кров, з його чола, звести.

У шати білі, одягти.

І поглядом, уп’явшись у стигмати,

За Ним, за Ним Одним,

До Батька йти.

Там! – України Світла Зоре

Вона вже приготована – нас жде…

Покиньмо розбрат і свавілля,

Покиньмо ж, лаяти “жида”!

Забудьмо, про Москву, та “москаля”.

До Неба зором прикипайте!

Дивись!

Там, зірка України піднялась…

Не клаптик там Землі,

Сузір”я Мати,

Планету нам дарує – Немовля…

Я знаю, що ти звик брехати.

Тому, повірити мені – зась сил.

Але, зоріє зірка – Україна-Мати,

Окрай, Сузір”я Немовля!

Руїна

А тим, хто їсть з руки Москви,

Тим легше, бо вони забули,

І чути не хотять.

І так таки, при Світлі сплять,
Як кажани в біліотеці, вчепившись у томи.

Але не їм, не їм,

дано відкрить могили,

Могили ті Високі, не пусті;

І прочинить скрижалі золотії

І глас віків з землі почуть

Де Слово Вічне і Високе піднесено Горить…

Як не почули ви Самійла та Тараса,

І минув вас той дзвін величний

Що чути ще від Сковороди,

Тоді Письмо Святе відкрийте!

Розплющте очі, і читайте;

Ви ж ще живі, ви ж не мерці

І доки не зійшли в могили пригадайте:

“І многеє візьмуть вони від Півночі і Сходу,

І з виродками їхніми, поляжуть у грязі…”

А на краю Опівночі, усівся в троні Сатана.

Червоний Звір й Нечистая Жона,

там правлять бал.

І саме там, без віри мракобєси,

І ряджені і повії всюди, і повєси,

І золото і багряниці, і шовка...

І кров свята, з високих чар

Злітає на вуста та плечі,

І всюди лайка чується гучна…

Руїна страшная -- …..!

Так, так! Мій читальник приємний,

Не помилився ти – Москва!

...

(Одкровення Івана Богослова 17-18 розділи)
Тема "Захоплення". На платформі Blogger.